Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

з одного боку в інший

  • 1 dingle-dangle

    1. n
    1) гойдання (уперед і назад)
    2) хитний предмет
    2. adj
    хитний; що гойдається
    3. adv
    гойдаючись із сторони в сторону
    * * *
    I n
    1) качання, хитання назад, вперед
    II a
    який качається, хитається ( з одного боку в інший)
    III adv
    гойдаючись, хитаючись з одного боку в інший

    English-Ukrainian dictionary > dingle-dangle

  • 2 toss

    I
    n
    1) кидання; метання; підкидання; відкидання
    2) задирання голови
    3) поштовх; струс
    4) падіння (з коня)
    5) підкидання монети
    6) метушня, сум'яття

    toss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке

    to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня

    II
    v (past і p.p. tossed, tost)
    1) кидати, метати
    2) скидати (вершника)
    3) закидати, задирати (голову)
    4) підкидати
    5) піднімати на роги (про бугая)
    6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)
    7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)
    8) перен. ставити в різні життєві ситуації
    9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)
    10) майоріти
    11) турбувати, хвилювати
    12) гірн. промивати (руду)
    13) ав. ковзати на хвіст
    6) зробити похапцем

    toss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу

    to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)

    * * *
    I a
    1) метання, кидання, підкидання; кидок

    the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка

    to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою

    3) толчок, струс; падіння ( з коня)
    4) = toss-up I
    5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудження

    the town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик

    toss and catch — aмep. ризикована гра

    to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня

    to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі

    not to give a toss about smth — плювати на що-н.

    II v
    (tossed [-t], tost)
    1) кидати; метати

    to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати

    to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати

    to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик

    to toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі

    to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його

    she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні

    waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб

    to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]

    to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)

    to toss and lose — кинути жереб, програти

    I'll toss you for it — = орел або решка?

    he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)

    4) підкидати, підіймати ( голову)
    5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)

    the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями

    to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації

    6) рухатися швидко або нетерпляче

    to toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися

    branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти

    trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)

    to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні

    to toss (about) on the bed in pain — ворушитися в ліжку від болю

    7) робити поспішно, нашвидку

    to toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)

    8) турбувати, хвилювати
    9) cпopт. подавати ( м'яч)
    10) гipн. промивати ( руду)
    11) aв. ковзати на хвіст
    ••

    to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]

    English-Ukrainian dictionary > toss

  • 3 dingle-dangle

    I n
    1) качання, хитання назад, вперед
    II a
    який качається, хитається ( з одного боку в інший)
    III adv
    гойдаючись, хитаючись з одного боку в інший

    English-Ukrainian dictionary > dingle-dangle

  • 4 toss

    I a
    1) метання, кидання, підкидання; кидок

    the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка

    to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою

    3) толчок, струс; падіння ( з коня)
    4) = toss-up I
    5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудження

    the town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик

    toss and catch — aмep. ризикована гра

    to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня

    to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі

    not to give a toss about smth — плювати на що-н.

    II v
    (tossed [-t], tost)
    1) кидати; метати

    to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати

    to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати

    to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик

    to toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі

    to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його

    she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні

    waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб

    to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]

    to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)

    to toss and lose — кинути жереб, програти

    I'll toss you for it — = орел або решка?

    he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)

    4) підкидати, підіймати ( голову)
    5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)

    the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями

    to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації

    6) рухатися швидко або нетерпляче

    to toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися

    branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти

    trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)

    to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні

    to toss (about) on the bed in pain — ворушитися в ліжку від болю

    7) робити поспішно, нашвидку

    to toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)

    8) турбувати, хвилювати
    9) cпopт. подавати ( м'яч)
    10) гipн. промивати ( руду)
    11) aв. ковзати на хвіст
    ••

    to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]

    English-Ukrainian dictionary > toss

  • 5 to-and-fro

    1. n (pl tos and fros)
    1) качання; хитання; гойдання; коливання
    2) ходіння туди й назад
    3) обмін репліками (запитаннями); суперечка, сварка
    2. adj
    що рухається то в одному, то в іншому напрямі; коливальний
    3. adv
    з одного місця в інше; туди й назад; з одного боку в інший; в різні сторони; угору і вниз
    4. prep
    туди й назад; з одного місця в інше
    * * *
    I n
    1) гойдання; коливання; колисання
    2) ходіння назад, вперед
    3) обмін репліками, питаннями; суперечка
    II a
    що рухається поперемінно то в одному, то в іншому напрямках; що коливається

    to-and-fro motion — коливальний або поворотно-поступальний рух

    English-Ukrainian dictionary > to-and-fro

  • 6 to and fro

    phr adv
    з одного місця на інше; туди, сюди; назад, вперед; з одного боку в інший; в різні боки; вгору, вниз

    to go to and fro — приходити, йти

    to walk to and fro — ходитиназад, вперед; йти, приходити

    English-Ukrainian dictionary > to and fro

  • 7 to and fro

    phr adv
    з одного місця на інше; туди, сюди; назад, вперед; з одного боку в інший; в різні боки; вгору, вниз

    to go to and fro — приходити, йти

    to walk to and fro — ходитиназад, вперед; йти, приходити

    English-Ukrainian dictionary > to and fro

  • 8 апперцепція

    АППЕРЦЕПЦІЯ ( від лат. ad - до; регceptio - сприйняття) - термін, який має декілька значень. Спершу його запровадив Ляйбніц. Поштовхом до цього стало відкриття ним існування малих сприйнять, яких ми не усвідомлюємо, а метою - позначити відмінність між ними і сприйняттями усвідомленими. Головним у філософії Ляйбніца стало визначення: А. є "усвідомлене сприйняття". Інколи як синонім вживалося слово "рефлексія", що йшло від Локка, але воно мало інший зміст, бо Ляйбніц визнавав вроджені ідеї - "необхідні істини". В такому розумінні виникало співставлення двох видів знання: сприйняття зовнішніх речей і сприйняття внутрішніх, вроджених істин. З одного боку, рефлексія це - самосвідомість, з другого, А. - свідомість або рефлексивне пізнання. Такі складні переплетіння термінів містили можливості для їхнього подальшого розвитку. Ідеї Ляйбніца в переосмисленому вигляді перейшли в філософію Канта, але до них додається і суттєво інше. Чиста або первісна А. є трансцендентальна єдність самосвідомості, тобто така, що передує досвіду і утворює можливість апріорного пізнання. Два види знання - емпіричне сприйняття і А. - Кант поєднує в нову структуру, суть якої в наступному: коли б свідомість була не єдиною, а мозаїчною, то окремі властивості об'єкта потрапляли б у різні її незалежні частини і синтез їх став би неможливим, а саме в ньому і полягає пізнання. Синтетична єдність свідомості є, отже, об'єктивною умовою будь-якого пізнання. Нарешті, весь набутий досвід, у свою чергу, стає умовою сприйняття. Це - позиція нім. філософа і психолога Гербарта: маси уявлень, що вже співіснують в індивіді, чинять вплив, притягання або відштовхування на нові уявлення, що надходять ззовні Г. ербарт називає цей процес А. і приписує йому роль, за допомогою якої наявний досвід асимілює всі знову приєднувані уявлення і ставить усе нове у зв'язок зі старим. Найвище із уявлень А. вже не підлягає. У Канта таким було уявлення "Я мислю"; Гербарт вважає, що "Я" не єдина сутність, а точка перетину незчисленних рядів уявлень, котра внаслідок їх зміни постійно пересувається. Такі основні сенси А. Поширена її дефініція в філософських словниках - як залежність сприйняття від попереднього досвіду особистості та її психічного стану тощо - веде походження від Гербарта К. антознавство орієнтується на друге тлумачення - трансцендентальна А. як єдність самосвідомості. В словниках загального вжитку можна зустріти посилання на визначення Ляйбніца.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > апперцепція

  • 9 Віндельбанд, Вільгельм

    Віндельбанд, Вільгельм (1848, Потсдам - 1915) - нім. філософ, глава баденської школи неокантіанства. Погляди В. формувалися під впливом критичної філософії Канта. Започаткований В. у контексті трансцендентальної філософії підхід пізніше дістав назву нормативізму, або ж телеологічного критицизму. За такого підходу предметом філософії постає не те, що є, тобто той чи інший зріз буття (як це має місце в окремих науках), а те, що має бути, належне, ідеали, цінності. Філософію В. визначав як нормативну "критичну науку про загальнообов'язкові цінності". Поєднуючи ідеї Канта, Фіхте, Лотце, з одного боку, та настанови об'єктивного ідеалізму - з іншого, В. тлумачив історію як низку циклів усвідомлення й втілення цінностей. Особливу увагу приділяв методу історичних наук як "органону філософії" Р. озглядаючи цінності як апріорні й загальнозначущі, В. виокремлював як основні послідовні щаблі етичні, естетичні й релігійні цінності. В. залишив по собі досить потужну філософську школу, найпомітніші представники якої (Риккерт, Мюнстерберг, Ліннс, Кон, Ласк, Кронер та ін.) поглибили і конкретизували його ідеї.
    [br]
    Осн. тв.: "Прелюдії" (1902); "Про свободу волі" (1904); "Філософія в німецькому духовному житті XIX ст." (1909); "Філософія культури і трансцендентальний ідеалізм" (1910).

    Філософський енциклопедичний словник > Віндельбанд, Вільгельм

  • 10 телеологія

    ТЕЛЕОЛОГІЯ ( від грецьк. τέλοζ - мета, кінець, ціль; λόγοζ - слово, вчення) - вчення про ціль, доцільність; вчення, згідно з яким не лише людська діяльність, а й природні явища та історичні події спрямовані до певної мети і підпорядковуються їй; розгляд речей, явищ з точки зору доцільності на противагу причинній необхідності або як доповнення до неї. Телеологічний підхід акцентує увагу на питанні - для чого, задля якої цілі здійснюється той чи інший процес Ц. ей принцип "кінцевих причин" (causa finalis), згідно з яким ідеальна ціль, кінцевий результат впливає на об'єктивний перебіг процесу, може набувати різних форм. їх розмаїття маніфестується у різних типах Т. Розрізняють Т. як вчення про "зовнішню доцільність" й іманентну Т. У рамках першого її тлумачення вирізняють антропоцентричну Т., яка виходить з того, що все існує для людини (Вольф); метафізичну Т. - яка ґрунтується на визнанні кінцевої цілі, що панує над світовим процесом (Тейяр де Шарден); трансцендентну Т. - що постулює існування потойбічної цілепокладаючої істоти; відповідно світ тлумачиться як продукт або результат її діяльності (Шопенгауер, неотомісти). Основи іманентної Т. (тобто такої, яка приписує розвиткові природи внутрішню ціль) були закладені Аристотелем. Внутрішня ціль становить причину розвитку природи. Ентелехія є завершення, результат і ціль цього розвитку. Ідеї іманентної Т. розвивалися Ляйбніцем у монадології, зокрема у вченні про наперед визначену гармонію, Шеллінгом (ідея "світової душі"), у філософії Гегеля. Кант здійснив спробу поєднання принципів детермінізму і телеологізму. З одного боку, для розуму важливо не випускати з уваги причинний механізм природи, з другого - необхідно враховувати у речах природи принцип цілей. На думку Канта, питання про доцільність чи недоцільність природи має проблематичний характер, тобто рівною мірою можливо довести тезу і антитезу. Принципом Т. послуговуються деякі наукові напрями (віталізм, неовіталізм), згідно з якими розвиток організмів є доцільним.
    В. Загороднюк

    Філософський енциклопедичний словник > телеологія

  • 11 фаллібілізм

    ФАЛЛІБІЛІЗМ ( від англ. fallible - схильний до помилок; помилковий, ненадійний) - філософська позиція, за якою, з одного боку, визнається неможливість досягнення абсолютної певності, точності або всеосяжності у будь-якій сфері людських зацікавлень і дослідів, а з другого, стверджується наявність неухильного прагнення саме до цих характеристик людської діяльності у кожному конкретному випадку. Вперше концепція Ф. була розроблена одним із фундаторів прагматизму Пірсом. Ідея Ф. була підтримана й переосмислена Поппером, який розглядав її у контексті обґрунтування принципу фальсифікації. Своєрідним філософським варіантом Ф. є концепція "фаллібілістичного плюралізму" сучасного амер. філософа Бернстейна, який протиставляє т. зв. "екстремальній плюралізації" (радикальній фрагментації реальності) суттєво інший підхід, а саме: зацікавлене, відповідальне, недекларативне визнання кожним представником певної філософської позиції можливості власної помильності (попри найбільшу щодо неї відданість) та готовності дослухатися до аргументів іншого, брати їх серйозно до уваги й не заперечувати, зрештою, "інакшості" цього "іншого".
    Н. Поліщук

    Філософський енциклопедичний словник > фаллібілізм

  • 12 взаємодія

    ВЗАЄМОДІЯ - філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об'єктами, при якому кожний з об'єктів діє (впливає) на інші об'єкти, приводячи до їх зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об'єктів, що, в свою чергу, зумовлює зміну його стану. Дія кожного об'єкта на інший об'єкт зумовлена як власною активністю об'єкта, виявом його динаміки, так і реакцією об'єкта на дію інших об'єктів ("відгук" або "обернена дія") Ф. ундаментальне значення категорії В. для філософії і наукового пізнання зумовлене тим, що вся людська діяльність у реальному світі, практика, саме наше існування і відчуття його реальності (неілюзорності) ґрунтуються на різноманітних, передусім предметних В., які людина здійснює і використовує як засіб пізнання, знаряддя дії, спосіб організації буття. Спілкування, праця, володарювання, любов, гра є різними способами В. людини із світом та з іншими людьми. В історії філософії і науки категорія "В." набула істотного значення вже в Античності, передусім в космологічних концепціях (вчення Емпедокла, атомістика Демокрита й Епікура тощо). Однією з перших концепцій В. було вчення Геракліта про протилежності і боротьбу між ними. В філософії і природознавстві Нового часу провідне місце посідає ідея механічної В., що визначається законами механіки Ньютона. Поряд із цим виникли філософські вчення, що прагнули подолати механіцизм і спиралися на більш глибоке розуміння В. (монадологія Ляйбніца, натурфілософія ІПеллінга і Гегеля). Гегель підкреслив діалектичний характер В., відносність протиставлення активного і пасивного компонентів, причини і наслідку в процесі В. Поєднання гегелівської ідеї про фундаментальну роль протиріччя в світовому процесі із розумінням протиріччя як "взаємодії протилежностей" (Енгельс) привело до тлумачення В. як джерела саморуху і розвитку Н. аука XX ст. виявила широкий спектр різних типів В., які мають істотно немеханічний характер. У сучасній науці категорія "В." набула статусу одного з кардинальних принципів опису і пояснення явищ, задаючи парадигму побудови наукових теорій і наукової картини світу. (Напр., чотири фундаментальних типи В. у фізиці визначають багатоманітність усіх відомих фізичних явищ.) Це стосується не лише природознавства, а й соціогуманітарних наук. Поняття "соціальна В." і відповідна "парадигма взаємообміну" є центральними для низки соціологічних теорій XX ст. Особливого значення набуває мовно-комунікативна В., комунікація як засаднича в усіх видах соціальної В. і суспільного буття в цілому (комунікативна філософія Апеля, Габермаса, Риделя та ін.).

    Філософський енциклопедичний словник > взаємодія

См. также в других словарях:

  • через — прийм., зі знах. в. Сполучення з че/рез виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що небудь, по якому з одного боку на інший, з одного краю на інший відбувається дія …   Український тлумачний словник

  • перевертати — а/ю, а/єш, недок., переверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Повертати з одного боку на інший. || Повертати нижнім або протилежним боком догори. || Перекидати, валити набік. || Листати, гортаючи (сторінки, листки і т. ін.). || Розгрібати й… …   Український тлумачний словник

  • перевертатися — а/юся, а/єшся, недок., переверну/тися, верну/ся, ве/рнешся, док. 1) Повертатися з одного боку на інший. || Повертатися нижнім боком догори або набік; перекидатися. 2) перен. Різко, докорінно змінюватися. || Зазнавати змін у свідомості,… …   Український тлумачний словник

  • перегортати — а/ю, а/єш і рідше перего/ртувати, ую, уєш, недок., перегорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Повертати, перекидати що небудь з одного боку на інший. || Повертати, перекидати один за одним, по черзі; гортати (звичайно сторінки книги, зошита,… …   Український тлумачний словник

  • коливати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Змушувати коливатися (у 1 знач.). || безос. || чим, неперех. Ритмічно рухати з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Коливати ногами. 2) неперех., перен., розм. Іти, перевалюючись з боку на бік …   Український тлумачний словник

  • дрочитися — дрочу/ся, дро/чишся, недок., розм. 1) Перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття невдоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися. || Кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про тварину). 2) з… …   Український тлумачний словник

  • взад — присл., діал. Назад. •• Взад і впере/д туди сюди, з одного боку в інший …   Український тлумачний словник

  • коливатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. || Злегка гойдатися. || Похитуватися (у такт роботи, ходьби і т. ін.). || Про рух нагрітого повітря, диму і т. ін. || Те саме, що мигати 3). 2)… …   Український тлумачний словник

  • крутити — кручу/, кру/тиш, недок. 1) перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. || Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти. || Тримаючи що небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості… …   Український тлумачний словник

  • оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… …   Український тлумачний словник

  • перегортатися — а/ється, недок., перегорну/тися, о/рнеться, док. 1) Повертатися, перекидатися з одного боку на інший. 2) тільки недок. Пас. до перегортати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»